Щастя - це різниця між очікуваннями і реальністю. Якщо вони співпадають все ок. Якщо ти очікував гіршого, то взагалі щастя-щастя. З дитиною дуже важко, коли очікуєш, що все буде йти за планом. Коли ти знаєш, що кожен день може статись новий пздц, якось спокійніше. Коли він не стається, то взагалі щастя-щастя 😆

Це любов ❤️ Усе ж цикл про відьом прекрасний. Не знаю, як з іншими героями, а у відьмах я обожнюю дивитись, як сер Тері створює омажі до тих чи тих відомих творів. У «Віщих сестрах» він пройшовся по Вільяму не нашому Шекспіру, а тут вже цілий розсип казок: і Попелюшка, і Володар перснів, і Дракула. Червоний капелюшок, Спляча Красуня, Чарівник країни Оз... Купа казок в одній книжці, приправлених фірмовим, доволі уїдливим гумором автора. Я вже навіть звикла, що Матушка і Нянюшка в нашому перекладі — Бабуня і Тітуня. Раніше я думала, що мені не заходить український переклад, і дуже страждала. Виявилось, все маячня 🥰 Цикл з кожною книгою стає все краще, і так не хочеться, щоб він закінчувався. А тепер ліричний, але важливий відступ. З інших циклів я читала лише «Колір магії» і «Правда». Перше було доволі смішно, але без захвату, а друге я навіть не подолала... Тож тепер думаю, що мені треба взятися за цикл про Смерть? Тим більш що завтра останній день, коли @knyharnia_ye_kyiv дарує кожну третю книгу. Але в циклі вже чотири книги 🙈😆 Мій внутрішній плюшкін каже брати одразу 6. А яких? 4 про Смерть, Варту і?... І, наприклад, «Віщі Сестри», яких я не маю, хоч і читала. А ще можна просити @mr.grte замовити мені у подарунок на Новий рік ще три з циклу про Чарівників 😆 І тоді я буду мати усю колекцію, окрім «Права на Чари», яку я теж читала. Чи не варто так закупатись, раптом не піде? АААА!

Лежиш собі такий кабачком... Все що тебе хвилює це регулярне постачання молока (ну і газики, хай їм грець!). А до тебе з усіх усюд линуть подарунки. Друзі, родичі і незнайомці хочуть якось побалувати кабачок. Кожен день ходимо на нову пошту з #ванчіпончі. Це дуже вписується в День Сурка під назвою батьківство. І день сурка це добре, бо порушиш графік, отримаєш істерику 😆 Насправді кайфово: лежу в ліжку, чоловік приносить чай і тортики, я читаю книги і годую маленьку ненажеру. Іноді не кайфово. Коли ненажера вирішує піти спати раніше в на світанку вже жваво дригає ногами, наче намагається наздогнати Усейна Болта

Хто вирішив, що мамі спати вночі зовсім не обов'язково?) #ванчіпончі

Фемінізму чогось і правда бояться. Часто слабкі чоловіки. Якесь уявлення, що це ледве не жіночий тероризм. Хоча авторка його характеризує дуже коротко і ємно: ідея рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків. Недалекі чоловіки мене питали: що вам ще треба, яких прав? Забуваючи, що без руху фемінізму жінки ще нещодавно не мали права навіть голосувати чи займати керівні посади. Максимум, що могла дозволити собі жінка ще якихось 50-60 років тому: бути секретаркою, а не перейти з-під батьківського нагляду під нагляд чоловіка. І хоча за ці роки змінилось неймовірно багато, жінки досі залишаються «слабкою» статтю, переживають приниження, сексуальні домагання, репродуктивне насильство, об'єктивізацію і трудову експлуатацію. Книжка, як на мене, більше схожа на підручник і читати її з захопленням не виходить. Хоча в ній купа цікавої інформації, історичних фактів і історії сучасного руху фемінізму. Ідеально, щоб вивчити питання, хоча іноді доволі нудно 😆 Але бути підкованим зараз у цьому питанні доволі корисно. Книгу осилила і зрозуміла, що мої покупки в @knyharnia_ye_kyiv перед пологами вже закінчуються. Треба поповнювати запаси. Добре, що прийшли «дитячі» гроші. Шутю. Ці гроші підуть на не менш популярну тему: щеплення.

#Ванчіпончі два! Було 😁 Хіба під час батьківства можна щось робити вчасно? Хіба що годувати маленьку ненаситну моську, бо інакше з'їсть руки. Свої і твої. Картка @memiks_ua на зворотній стороні пропонує записати на пам'ять зріст, вагу і навички. 4,5 килограми і невідомо скільки сантиметрів. Нарешті піжамки next розміру Up to 1 month впору. Чекаю вже на наступний розмір і оновлений гардероб. З гардеробом війна протилежностей: мать (тобто я) купує сірі куздюми з динозаврами, одна з бабусь рожеві бантики і спіднички (самі бачите). На три місяці хочу щось стильне (і не рожеве). Ви ж знаєте, я ненавиджу гендерні стереотипи. Ваня от взагалі в космос зібралась.

Рахую міста України, в яких я бувала. Окрім зрозумілих Одеси, Києва та Львова. Де я жила, живу і втратила цноту (трошки пікантних подробиць, щоб зацікавити читача). Частіше мене, авжеж, тягнуло на захід: Вінниця, Рівне, Кам'янець-Подільський, Чернівці, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород. Безумно карпатські села. За все життя я один раз була у Криму: Ялта, Симферополь і маленькі смт. кост я зірвалась у Донецьк і витратила на дорогу туди і назад більше ніж провела часу там. Ще в школі я була у Миколаєві, але нічого не пам'ятаю звідти. Я не була у Дніпрі і Луцьку, життя не заносило мене на Сорочинський Ярмарок в Полтаву чи у Суми. На Житомирщині я була лише в Бердичеві, а де знаходиться Волинь взагалі без карти погано уявляю. @i.love.guide мабуть не замінить мені пропущених подорожей, але зануритись в життя міста цікаво навіть на дивані. Ці книжечки доволі повний путівник: історія міста, куди піти, що подивитись, де поїсти і переночувати. Нічого не залишилось поза увагою. Естетика на вищому рівні 🥰 Путівник з візуальним оформленням Kinfolk. Але набагато корисніший. Цікава рішення щодо мови видання: україномовний Львів надрукований українською, а Дніпро відповідно російською 😁 Київ наче теж буде українським. А Одеса?

Ваня вже доросла і потребує хештег 🙄 Все що я хотіла, вже кимось зайнято #ванчоус чи #одуванчик #ванямоялюбов надто солоденько Вдома ми її назвиваємо #ванчіпончі 🤷 Бо вона Ваня і пончик (солоденький і з начинкою)

Уявляєте, я досі печу 😁 Правда, це печиво так швидко готується, що я справжній читер. Вівсяне печиво з хурмою, бананом і журавлиною. 170 гр вівсяних пластівців (які потребують варіння) 1 банан 1 зріла хурма 40 гр в'яленої журавлини По щедрій щіпці кардамону і кориці. Духовку розігріти до 180 гр. Банан і хурму пюрировати блендером. (На цьому етапі головне не зжерти усе). Пластівці змішати зі спеціями і журавлиною, додати пюре, ретельно втерти його в вівсянку. Сформувати печиво. Випікати 10-12 хвилин. Дати охолонути, прибрати в контейнер із щільно закривається кришкою, в холодильник і забути на 2 дня (це найважче) Головне не беріть плющену вівсянку, вона надто груба.

Коли гуляєш з дитиною, залишається дві речі: зануритись у власні думки і не помічати нічого навколо чи почати розглядати, що коїться в світі. Сьогодні зустріла двох цікавих батьків. Перший сидів біля свого візочку, в нього в руках була був телефон, підключений до паверу. Там він явно грав в якусь іграшку і паралельно палив вейп. Тобто чувак більше ніж насолоджувався своїм батьківством. Ну я сподіваюсь. А другий батько свою дитину катав по вулиці, бо мабуть інакше дитина не хотіла спокійно сидіти. Він теж тримав телефон, на якому грали мультики. Екран був розвинутий до дитини. Мабуть руку так тримати не дуже зручно. Ніякого висновку, окрім того, що: якою б важкою не була ваша праця, шукайте можливість нею насолоджуватись.

Є атмосферні свята, а є просто червоний день календаря. Наприклад, 8 березня, як данина традиції з зіпсованим змістом. Не люблю. Новий рік наповнений атмосферою, кольорами, запахами. Люблю. День народження сповнений особистих привітань і подарунків, але не має в собі нічого чарівного. Не дуже люблю. Геловін весь у атрибутах і прикрасах. Як його не любити, навіть якщо нема часу святкувати. Тут маленький гарбузик ще зовсім маленька (приберегла цю фотку). Давайте розповідайте про улюблені свята. #ванчіпончі

Коли ти справжня монстряка, а тебе всі люблять. Тепер розумію, що мами, які продовжують щось знімати для інст - справжні герої! От зараз Ваня, наприклад, міцно спить, але... В мене на руках 😁 #ванчіпончі