Думати важко. Думати боляче.
⠀
Часом аж занадто.
⠀
Легше жити стереотипами і судити оточуючих через призму власного досвіду, віку, статі, освіти, місця проживання.
⠀
Бо це усе таке знайоме і зрозуміле.
⠀
Це ж наша улюблена зона комфорту, яку так не хочеться покидати заради того, щоб виправдати чиїсь дії у власних очах.
⠀
А що, як зрозумівши його/її/їх стане очевидно, що вони ніколи і не були винними?
⠀
А що, як виявиться, що грішила я, навішуючи ярлики?
⠀
А що, як доведеться жити тоді в новій системі координат (цінностей), в якій я почуватимуся так, наче переїхала на постійне місце проживання в країну, мову і культуру, якої не знаю?
⠀
І доведеться усе починати спочатку...
⠀
«А в мене на таке часу немає. Я зайнята людина!
⠀
Хай хтось інший читає Біблію, я краще проповіді послухаю – це ж те саме.
⠀
Хай хтось інший думає, у мене голова забита».
⠀
В ці моменти ворог людських душ задоволено потирає руки, бо люди, які називають себе християнами, не бажають думати самостійно і живуть стереотипом, що Біблію достатньо читати лише їхньому пастору.
⠀
В цей момент 😈 ставить в своєму списку справ ✅
⠀
Йдучи таким шляхом, є ризик на фінішній прямій теж отримати вердикт:
⠀
«Лукавий і лінивий раб»
Від Матвія 25:26
⠀
Адже сьогодні, коли є сотні перекладів Біблії, за читання якої не відправляють в ГУЛАГ, справжній гріх марнотратства життя – не читати її і не розДУМувАТИ над прочитаним.
⠀
Роздумувати, щоб відділяти головне від другорядного:
❤️ вчинки – від мотивів,
❤️ідеї – від форми подачі,
❤️минуле – від майбутнього.
⠀
Вірю, що Богові подобається, коли роблячи це, ми викидаємо із серця стереотипи, звільняючи в ньому місце для людей ❤️
Хустинка –
@specialme_byhelen
⠀
#вірющобоговіподобаєтьсяколиядумаю