Мало хто знає, що перед новим роком ми з @shemanskyi домовилися, що нашим подарунком на 14 лютого буде сябака😍 Так сказати, продовжимо традицію пам'ятних подій - 7 років тому на день закоханих Саша зробив мені пропозицію. Але Рей трохи випередив наші плани і вже 12 січня був у нас - що абсолютно не зменшує його роль валентинчика🙈 Еврі дей❤️
Боже, чого про це мовчать?
Сувора дівчина в застебнутому на всі гудзики пальто і обличчям.
Старий дідо, трохи хилиться про хотьбі на один біг, підтиснуті губи, насуплені брови.
Здоровенний мущщина, богатир, під два метри зросту, кремезний і пухкий.
Хлопчина, малий зовсім, сухенький, жилавий - а на ногах берци, підбиті залізом.
Пара - мов з обкладинки, солодкі і красиві, трішки холодні, дуже в собі, в своєму коконі, стримані.
Тануть.
Починають розповідати. Сюсяти. Діставати вкусняшку. Наперебій ділитися. "А в нас стафф. Маламут. Чіхуа. Лайка. Дворняга. Пітбуль, маленький ще"
Тануть. Світліє обличчя.
Розправляються у дідо брови. Дівчина в пальто тягнеться за собачними печеньками. Гладять чужого пса крадькома і регочуть - свій ревнує і бурчить🤣 Підтягують п'ятидесятикілограмову гору м'язів, тріпочуть по голові і говорять щось про маленького, солоденького манюню. Розповідають про шкоду - з легкою напівпосмішкою.
В очах - радість. В статурі - гордість. Ех, мій пиздюк! Мій!
Абсолютно новий світ.
Світ щасливих людей.
Савєтік свій собі пасавєтуй❤️
Я зараз вам розповім не про популярне зараз порушення кордонів, не про емпатичність до ближнього свого (бо всі ми тварини егоїстичні і я б з вами посперечалася) і навіть не про норми моралі двадцять першого століття, які проголошують "не пхай носа свого в справи ближнього свого без письмового запрошення".
А елементарно. Моделюйте ситуацію.
Якась людина розбирається в темі. Читає, гуглить, оплачує спеціліста/консультанта, знаходить інформацію у вільному доступі, планує, збирається з силами, втілює, виділяє час/гроші/інші ресурси. Прям заморочується. Па красатє.
І тут, блять, ви. Зі своїм савєтіком. Зазвичай, початкового рівня. Майже завжди - авторства капітана очевидність. З розряду "ой, більше треба ходити і тоді схуднеш" або "фокусуйся на предметі ближнього плана і тоді буде все розмите на задньому". Такого савєтіка, якого ти ПРИТРИМУВАВСЯ ще до того, як заглибився в тему взагалі. Такого савєтіка, про який знають всі, бо він на поверхні. Бо (вау!) зазвичай такі савєтікі роздають ті, які до теми підходили, як до моря в мороз - красіво канешно, но здалеку.
А ти при цьому вже по горло. І тут тобі на!
Так от. Пасавєтуйте цей савєтік собі. Застосуйте його до свого життя. А ще краще - ставайте спецілістами і беріть за свої поради гроші. Щоб не було спокуси їх роздавати безкоштовно.
Вгадайте через скільки ми пожаліли, що відважилися взяти собаку?
А, власне, не вгадуйте.
Ні разу🐶😝
Взяти першого пса в 30? В квартиру? В дім, де є кішка? Велику породу? Без досвіду життя з собаками? Взимку?
Легко!
Бо це любов. Член сім'ї. Великий енергетичний ресурс. І пухнатий жоп, які терпить всі мої 186567 обнімашок на день.
Завтра буде тиждень, як Рей у нас🥳 Відсвяткуємо походом до кінолога і погризушками сушеного бичого пісюна (ми не будемо гризти😅)
Собака навчить мене small talk 🐶
Так, я не вмію 🤷🏻♀️ Я мовчу в ліфті з сусідами; якщо зустрічаю знайомого з яким давно не спілкувалася, то навряд чи підійду запитати що нового (бо і старе не дуже знаю); я ніколи перша не зав'язую розмову в поїздах/таксі і вотетавотвсьо.
Але це все міняється в секунду, коли я виходжу на вулицю з Рейчиком!
Так, дякуємо, гарний. Акіта, три місяці з Житомира. Звісно, підходьте, він любить діток. Можна погладити, так, ще маленький. Можна знайомитися, хлопчик, а у вас хто? Маламут? Євочка - така гарна дівчинка. Сфотографувати? Можна! І так по кілька кол під час кожної прогулянки😍
І ж кожна розмова має продовження - продавчиня спеціально виходить, щоб поняшкати Рея. Я взнаю, що двійко дівчат-студенток – то наші сусіди. Та і просто з сусідом я не пам'ятаю коли останній раз говорила - а тут цілих вісім поверхів бесіди було, ага.
Песь розслабляє. З песьом тобі завжди є що запитати і відповісти. А лише ж минуло два дні🙈 А я стільки інформації не отримувала про свій район за два роки. При цьому мій внутрішній інтроверт щасливий - я не відкриваю власні кордони, я лише оберігаю його🙏
*песь в пості є - гортай галерейку - ми вчимося ходити на повідку. вчимося*
Привіт, я Рей! Це означає "промінчик", тому що в мене смужка на лобі🥰 А я думаю, що я ціле сонечко, тому що я сьогодні перший раз вийшов з двору, перший раз сів в машину, проїхав 400 км і навіть ні разу не впісявся в машині!
Мені три місяці, моя порода - акіта-іну і я приїхав з Житомира, з розплідника @koufukunainu 🐶
Якщо є питання - запитуйте 🥰 тепер Маша багато буде про мене писати😉
Ти можеш бути сумною. Скільки тобі хочеться.
Ти можеш слухати "депресивну" музику. Чи брутальний реп. Дивитися драми до сліз. Виходити наодинці, бо хочеться наодинці. Вмикати навушники щоразу, коли навколишній шум не подобається. Навіть якщо шуму це не подобається. Ти можеш йти в ліс, поле, гори - щоразу, як виникне потреба туди йти, без додаткової цілі. Ти можеш обирати компанію. І відмовлятися від компанії.
Серйозно.
Від тебе вже ніхто нічого не очікує. Нікому не потрібна емоція, яка тебе виснажує. Нікому не потрібна енергія, яку ти витрачаєш, щоб тримати середньостатистичну маску.
Ти потрібна в ресурсі. І якщо цей ресурс накопичується лише в тиші, лише з допомогою мелодрам і гір - летс гоу!
Бо ти потрібна в ресурсі собі. Ти потрібна собі. Твої тривожності будуть лікувати не токсичні люди, які витягують соки. Твоя хронічна втома не виправиться буденною маскою, яку хочуть бачити. Твої ідеї не зародяться в голові, яка підставляє вуха під всі роти.
І навіть якщо ти очікуєш від себе инакшого - зумій себе почути.
Щоб створювати.
Сміятися потім годинами.
Запам'ятовуватися вогником.
Гріти тим вогником. Світити. Запалювати нові.
Знайди місце своєї сили всередині. Не оцінюй його і не підганяй під картинки, якими прикрашають музику для медитацій. Ти здивуєшся - можливо, це не світлий схід сонця, можливо, це суцільна темрява і тумани. Можливо, суха земля та каміння. Образ нічого не значить - має вагу лиш те, що ти знаєш туди дорогу.
#textsaboutpower