Ті самі люди ⠀ В мене немає телевізора. Тобто він був, але я попросила власника квартири забрати його, вистачає пилозбірників. ⠀ Переконана, що в більшості з вас якщо все й не так радикально, то всеодно соцмережі займають більше місця, аніж ТБ? Правда, чи я помиляюся? ⠀ Здається, те, на кого людина підписана сьогодні розкаже про неї більше, ніж назва її улюбленого музичного гурту. Пам‘ятаєте часи, коли те, яку музику ти слухав визначало твої соціальні зв‘язки? Я тоді обожнювала хеві метал і носила з собою в школу чокер з шипами. ⠀ Поділіться, будь ласка, хто ті перші 5 людей, сторіс яких зранку зустрічають вас біля фото вашого профілю? Я думаю, можна навіть їх позначити, їм приємно буде, а я відкрию для себе когось нового цікавого! У мене сьогодні це @juristblog, @dr.melnyk.anastasiia, @interann_a, @aniavelychko_english та @ssonslon ⠀ І ще, не забудьте двічі тапнути по фото, будь ласка, - вам фізична активність, а мені приємно і мотивація більше писати корисного❤️.

Чи потрібна рівність у стосунках між клієнтом і психотерапевтом? ⠀ Після попереднього посту багато хто в коментарях писав про те, що клієнтові з терапевтом бути на рівних не обов‘язково. Хтось питав для чого. Відповідаю. ⠀ По-перше, А для чого психотерапевту (спробуйте на секунду згадати, що він звичайна людина. Спойлер: так і є) стосунки, в яких він вище, значиміше і має владу над життям інших? ⠀ Дві гіпотези: ⠀ 1. Заліковує власну травму, де він був незначимим і неважливим (батькам наприклад), а тут з ним точно рахуються, іноді навіть слухаються. Вам треба такий терапевт? ⠀ 2. Він не має достатньої компетенції і навички бути на рівних, не бути експертом вашого життя і повертати вам за нього відповідальність. Рано чи пізно опиниться в ситуації коли клієнт звинуватить його у всьому. І буде правим. ⠀ Терапевт піде вчитись бути на рівних і підтримувати автономність клієнта, або вигорить. ⠀ По-друге, підтримка терапевтом безпорадної позиції клієнта про те, що є хтось, хто точно КРАЩЕ знає як йому жити, водночас підтримує його у психологічному віці молодше за один десяток. ⠀ Це забирає у клієнта можливість розвиватися, пізнавати фарби і нові можливості кожного етапу зрілості, зіштовхуватися з реальністю, в якій він не безпорадний і не всемогутній, а такий, що може якоюсь мірою впливати на своє життя. —————————— ⠀ Важливий ваш зворотній відгук. Як вам текст? Не заскладно написано? Залишилися питання? ⠀ Якщо чекаєте текст про те, що умовно вирівнює клієнта з терапевтом, залиште будь-який смайл в коментарях. ⠀ #daryatrehub_психоедукація

Клієнт і психотерапевт - рівні? ⠀ Стосунки, що виникають між психотерапевтом і клієнтом особливі. Де ще  у вашому житті ви знайдете людину, яка з інтересом та співпереживанням говоритиме з вами лише про вас? ⠀ Такий зв’язок можливий хіба що між дитиною у віці до трьох років і її мамою, але, на жаль, не кожна матір може це дати своєму чаду. ⠀ Чи можна вважати клієнт-терапевтичні стосунки рівними, враховуючи той фактор, що спілкуємося ми про те, що є актуальним саме для вас? ⠀ Кут психотерапії, чи консультування завжди буде зміщеним в сторону клієнта. ⠀ Навіть тоді, коли психотерапевт розповідає щось про своє життя, перед цим він зважує всередині чи буде це корисно для процесу терапії клієнта, а не ділиться досвідом просто тому що також його має. ⠀ ! Вніманіє вапрос🧐 ⠀ Як думаєте, чим можна «вирівняти» стосунки між клієнтом і терапевтом? Пишіть ваші версії у коментарях. І дякую за ❤️. #daryatrehub_психоедукація

Любите підглядати? ⠀ Вчора випадково знайшла свої записи-інсайти з весняного Психотерапевтичного Інтенсиву, занурилася в спогади. ⠀ Вирішила поділитися і з вами. Десь ж вам треба черпати натхнення на те, щоб зробити вправу з попереднього посту. ⠀ Залишайте ❤️ і читайте зі мною. ___ ⠀ • Щоб з‘явилося збудження, в контакті має бути місце для агресії і недосказаності. ⠀ • Я можу не пояснювати чому я це зараз відчуваю. ⠀ • Я маю право не пояснювати чому я чогось хочу чи не хочу. Я можу бути нераціональною, нелогічною, незрозумілою. ⠀ • Агресію чоловіка можна не витримувати, а реагувати на неї сходу. Справитись із власною силою всередині - це його відповідальність. ⠀ • Пам‘ятаєш, невиражена ніжність може душити?.. ⠀ • Дякують за свободу, прийняття і відсутність критики. Нарешті я в точці, де це вже частина мене, така ж природня, як дихання. ⠀ • Знаходитися в збудженні\ніяковісті може бути в задоволення. Не обов‘язково перетворювати це в якусь дію. ⠀ • Я маю право взагалі не розуміти, що зі мною, просто відчувати якесь сильне почуття і жити його. ____ ⠀ Як вам прочитане? Ділитись своїми особистими записами ще? Може щось пояснити детальніше? А ви робите записи своїх думок? ⠀ #запискитерапевтеси

Ви ж знаєте що це за пост, так? ⠀ Залиште ❤️ і читайте швидше умови! ⠀ Після Нового року більшість моїх робіт з клієнтами наскрізь прошиті соромом. Не встиг завоювати світ до НР/зустріч з випускниками в лютому, а я все ще не володарка морська/не стала бізнес-мамою до 30 etc. ⠀ Не-ідеальний. Розчарування. ⠀ І вишенька на торті - оці звіти про досягнення за рік. Це створює відчуття, що життя біжить, а ми за ним не встигаємо. Але це не так. ⠀ Просто ФОКУС УВАГИ НЕ ТАМ. Він назовні, а може бути всередині. ⠀ Давайте зробимо прививку від сорому і спробуємо повернути фокус уваги всередину. ⠀ Напишіть/зніміть сторіз (як хочете) про те, які ВНУТРІШНІ зміни відбулися у вас протягом 2019. Нема жодного шаблону. Пишіть/кажіть як відчуваєте. Можливо, мій блог якимось чином вплинув на ваше внутрішнє життя цього року. Це буде приємно, але не обов‘язково😌 ⠀ Це водночас гарна терапевтична вправа, що допоможе помітити своє внутрішнє життя + СПОСІБ ВИГРАТИ ЦЕЙ ПЛАНЕР, що допоможе структурувати життя зовнішнє. ⠀ Обов‘язково (інакше я не побачу) позначте мене у своєму дописі чи сторіз, після чого залиште тут коментар: «done». Я присвою всім номери і рандомно оберу переможця в кінці місяця. По Україні відправлю за власний рахунок. А ще один планер розіграю серед найактивніших, пам‘ятаєте?

Не ставайте психотерапевтами! ⠀ Мою професію часто романтизують. Цим постом трохи привідкрию завісу і покажу вам зворотню сторону моєї професії. ⠀ Бути психотерапевтом - це: ⠀ • Не вітатися першою на вулиці (деякі клієнти соромляться того, що вони беруть терапію і не вітаються коли йдуть не самі). Навіть якщо я дуже рада побачити клієнта, з яким ми працювали n - років поспіль і мені кортить дізнатися як він, я не порушу його особистого простору. ⠀ • Не могти замовляти послуги у клієнтів. А часто вони одні з найкращих у своїй справі. Радію коли встигаю за рекомендацією потрапити до рук професіонала (стиліста, перукаря, дерматолога) до того, як він за рекомендацією потрапив до мене. ⠀ • Не ділитися плодами своєї діяльності. Іноді клієнт може залишити відгук. Але всі розмови, експерименти, точки в яких прямо на очах відбуваються зміни, назавжди залишаться лише між нами, за зачиненими дверима кабінету. Хочете слави, ставайте акторами. Або кардіохірургами. ⠀ • Блогери клієнти. Так, ті, в яких ви потім не зможете замовляти рекламу. Це вже буде пересічення контекстів, а таке недопустимо. Іноді щастить встигнути замовити рекламу до того, як почнеться терапія. Так можна. ⠀ • Коли клієнт дарує подарунок зіштовхуватися з етичною дилемою. Розповісти детальніше? ⠀ • Нізащо потім не дружити з клієнтами. І, звичайно, не мати романтичних стосунків. ⠀ ———- ⠀ Не ставайте терапевтами. Якщо лише не можете інакше. ___ ⠀ Хто ви за професією? Яка її зворотня сторона? Поділіться, мені дуже цікаво! І, звичайно, дякую за ваші ❤️.

Лови момент ⠀ Якщо весь час думати про минуле - можна загорнутися ковдрою провини. ⠀ Жити майбутнім - затягнути на собі зашморг постійної тривоги. ⠀ Єдиний спосіб бути щасливим - опинитися прямо зараз тут, у своєму житті. Capre diem. Лови момент. ⠀ ———— Сподіваюся, що ті з вас, хто святкує Різдво знаходять у собі сили зупиняти себе в компульсивному потязі накришити ще один салатик, а поспати в іншому житті. ⠀ Ви, до речі, святкуєте? Дотримуєтеся якихось традицій? Які у вас асоціації з цим святом?

2019 я почала під казковий салют на пляжі в найшикарнішому районі Дубаю. Ми 2 години як приземлилися в нове життя. Емоційно було пусто і самотньо. Але я вже встигнула звикнути до цього відчуття значно раніше. ⠀ Цьогоріч, після психотерапевтичного інтенсиву, в кінці якого я дізналася про смерть моєї бабусі, я усвідомила, що без мене про мене не подбають. Що життя обмежене часом, якого не аж так багато. ⠀ Що якщо я шукаю те, чого я хочу, в місці, де цього немає - то це моя відповідальність, а не з місцем щось не те. ⠀ І можна 1000 разів старатися заслужити любов і навіть мати її. Але якщо я плачу собою, власними цінностями, то вона не принесе мені тепла. ⠀ Це звільнило мене. ⠀ Я нарешті наважилася співати не лише для себе. Мені шалено важко це далося. Відкрити себе світу. По-чесному. ⠀ Виявила, шо моє вміння римувати колаборується з внутрішньою музичністю. Записала пісню. На власний текст та частково музику. До речі, вона є в епл-м‘юзік, ґуґл-м‘юзік та інших м‘юзіках. І на ютубі. Моя гордість. ⠀ Зробила тату, на яке зважувалася 11 років. Не «переросла». І добре. Внутрішня стабільність. ⠀ Подала на розлучення. Це було одним з найважчих рішень у моєму житті. Але одним із найбільш вивільняючих. ⠀ Повернулася до Києва. Бо тут мій дім, Тут мої люди. ⠀ Відновила очну практику в Києві. Скільки задоволення я отримую від очної роботи, від своєї квартирки, з якої так зручно швидко добиратися до мого прекрасного офісу! А скільки в мене натхнення і планів для роботи цьогоріч! Але наразі не про це. ⠀ Бути своєю серед своїх, відчувати близькість, але при цьому залишатися вільною всередині себе - найвища моя цінність. ⠀ 2019 - ти був трансформуючим, приніс багато втрат. Смерть моєї дорогої бабусі, розлучення, мій переїзд, а потім переїзд близької подруги з Києва. ⠀ Але ти приніс й багато дарунків. Найцінніший - повернення собі себе. ⠀ З тобою я наважилася на повну чесність із собою і слідування власними бажаннями. Це я нізащо не відпущу. Дякую. ⠀ Цьогоріч у моєму блозі буде більше мене. І в моєму житті теж. ⠀ Дякую вам, за те, що ви тут, зі мною. Попереду багато цікавого!

Коли ти перериваєш телефонну розмову з дорогою людиною і йдеш поїсти, бо найдорожчій людині - тобі - треба поїсти. ⠀ Коли ти знаєш, що масаж - це не необхідність, але йдеш і даруєш його собі. І пам’ятаєш, що година твого часу вартує грошей, але для себе не шкода. Часу, грошей. Навіть якщо перша думка - зекономити. Але ти не економиш. Бо знаєш, що ресурс рано чи пізно закінчується. І ти не даєш цьому ставатись, превентивно. ⠀ Коли ти можеш не терпіти дискомфорт в сексі, щоб зробити приємно партнерові. Ти знаєш, що потім буде боляче, фізично і емоційно. Терпіти звичніше - це як з‘їхати з гірки, яку ти добре знаєш. Але ти не терпиш. Ти прикладаєш зусилля і зупиняєш те, що тобі не подобається. ⠀ Коли тобі говорять щось таке, що тебе зачіпає за живе, тягнуть за давно розлажену струну, а всередині виникає звук, який ти воліла б не чути. Ти не стримуєш його всередині. Звучиш ним. Розділяєш. Просиш туди не натискати. Йдеш до струнного майстра. ⠀ Коли ти йдеш за собою Коли живеш своє життя Коли не наступаєш на горло власній пісні Коли не терпиш дискомфорту до критичної межі - ⠀ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ДИВА. ⠀ Перехожі тобі посміхаються Час/події/маршрути облаштовуються. Все вчасно. Коли ти чесна з собою, ⠀ Хтось залишається поряд І ти точно знаєш, що це тобі. Подарунок за те, що ти - це ти. Не за те, що ти себе склала в 10 разів, згорбилася, підрізала, зрадила власним цінностям, забула про бажання І робиш те, що треба іншому, підлаштовуєшся, догоджаєш. ⠀ Таку жертву неможливо окупити любов‘ю. Але про це в наступному пості. ______________ Написати? Дай знати будь-яким смайлом у коментарі. ⠀ А коли в твоєму житті трапляються дива? ⠀ #daryatrehub_любитисебе

Дефіцит є? А якщо знайду? ⠀ Ви знаєте, що рекомендацій, чи, тим паче, порад я не даю. Але іноді є виключення. Дещо я точно можу порадити. ⠀ Ну-по перше, поставте мені лайк ❤️, а по-друге... ⠀ Якщо підозрюєте себе у депресії, життя не тішить, сил нема, відтінки і фарби не такі яскраві, як зазвичай, і навіть секс і улюблений торт вже не ті - ⠀ ЗДАЙТЕ АНАЛІЗ І ПЕРЕВІРТЕ ЧИ НЕМА У ВАС ДЕФІЦИТУ ВІТАМІНУ Д. І щитовидку перевірте. Але не просто УЗД, а повноцінну панель аналізів, яку призначить вам лікар-ендокринолог. ⠀ Це те, що можна зробити для себе прямо перед візитом до психотерапевта. ⠀ Фізіологія і психіка тісно пов‘язані. У дві сторони. ⠀ Якщо організм не накопичив вітаміну Д достатньо, то витратив ресурс на щось інше, наприклад, стрес. Тоді потрібно дивитися на що людина витрачає свої сили і чому тіло реагує на її стиль життя хворобою, шукати додаткові ресурси та опори. З цим на психотерапію, так. ⠀ Але якщо вже є нестача вітаміну чи захворювання щитовидки, то працювати лише за допомогою психотерапії треба буде значно довше і менш ефективно. ⠀ —————— Як багато часу ви приділяєте своєму здоров‘ю? Робите огляди у лікаря планово, чи за крайньої необхідності? ⠀ #daryatrehub_любитисебе

Мої 5 правил турботи про себе: ⠀ 1. «Вихідний» - це слово, яке прописано в моєму графіку на тиждень мінімум двічі. Обираю для себе щось легке для відпочинку - легкий фільм, а не драма (буду дивитися драму і переживати такий спектр емоцій, як за день в кабінеті, а це ж вихідний!). ⠀ Місця, де я справді буду відновлюватися, людей, поряд з якими добре. Ніякого «відпочинок - це переключення з однієї активності на іншу» - робота по дому - це не відпочинок. ⠀ 2. Вивчаю себе. Якщо щось в тижневому розкладі йде не за планом - використаю цю інформацію для планування графіку на наступний тиждень, а не почну себе сварити за те, що я непродуктивна. Стараюся не сварити себе в принципі. ⠀ Якщо помічаю, що після якогось робочого дня я не встигаю відновитися, змінюю графік, пробую зрозуміти в роботі з ким я перевтомилася, чому. Скоригую робочий і мій особистий процес так, щоб він був для мене ресурсним, а не втомлюючим. ⠀ 3. У моменти коли особливо складно, намагаюся нагадувати собі, що коли я не бережу себе, я так ставлюся і до маленької дівчинки Даши коли їй було 2 і 5 і 8 і 10 і 13 років. Не такою дорослою я себе тоді бачила. Не такого ставлення від дорослих до себе очікувала. ⠀ Можна нескінченну тисячу разів сварити своїх батьків за холодність і небережність, але в цьому не буде жодного сенсу, якщо ти сам для себе холодний і засудливий дорослий. ⠀ 4. Бережу своїх тарганів. В кожного з нас є особливості, які не приймаємо в собі навіть ми самі. Мистецтво терапії - приймати їх, перетворювати в ресурс, а потім з’являється любов до них. ⠀ В мене раз на тиждень індивідуальна психотерапія. Завжди. ⠀ 5. Не сварю себе якщо якихось правил не вийшло дотриматися. Згадую, що це так через мою історію, через культуру, в якій я виросла - тут висока толерантність до насилля в принципі, а до насилля над собою - особливо. Співчуваю собі і влаштовую відпочинок. Іноді позапланово. ⠀ Якісний терапевт - це задоволений терапевт. Так само можна сказати про будь-яку ідентичність. ——————- ⠀ Напишіть в коментарях свої правила турботи про себе. ⠀ А якщо зараз турботою про себе буде не напружуватися, але вам був корисний пост, залиште будь-який смайл в коментарі❤️. #daryatrehub_любитисебе

Мене не сертифікували Я в місці, схожому на кафедру політології, де я здобувала першу освіту. Ми сидимо за круглим столом і, незважаючи на те, що я добре попрацювала, комісія каже, що я не сертифікована. Я спішу. Планувала швидко їхати до батьків. Біжу і сідаю на 368 автобус, мені здається що він приїде в Чернівці, треба до батьків, я обіцяла. Але я переплутала, це номер автобусу по Києву, який зазвичай їде в сторону місця, де я зараз живу. При цьому автобус лише цифру має таку, але виявилося, що їде він не туди. Автобус рухається, я прошу мене висадити, вони не можуть зупинитися, але плавно стишують для мене хід і я падаю на приємну зелену травичку. Я лежу на м‘якій траві, моя діафрагма рухається плавно і вільно, повітря шалено смачне. Час призупинитися. Нарешті видихнути. Я прокидаюся. Це сон. В реальності мене сертифікували. БЕЗУМОВНО. Це найкращий з трьох можливих результатів. А для мене найкращим результатом є те, що на своїй сертифікаційній роботі, до якої я йшла 8 років я отримала щире Задоволення у процесі. Для мене це про точку, де навіть в умовах підвищених ризиків можна залишатися собою. І це те найцінніше, чим я пишаюся. Мій найважливіший здобуток. У мене є я. У мене є люди, які люблять мене без умов. У мене є колегіальне визнання «Всеукраїнської спілки психологів, що практикують гештальт підхід». Визнання моїх вчителів і колег. Досі не можу в це повірити. Лежу на м’якій травичці і видихаю. Приймаю вітання в коментарях. Дякую за ваші кулаки. Ви були зі мною, я це відчувала. Дякую за тепло і підтримку, ви - любов ❤️